казанок
КАЗАНОК, нка, ч. 1. Зменш. до казан 1, 2. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92).
2. Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах або з якої їдять. На вогні закипів казанок з окропом (Панч, В дорозі, 1959, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | казанок | казанки |
Родовий | казанка | казанків |
Давальний | казанкові, казанку | казанкам |
Знахідний | казанок | казанки |
Орудний | казанком | казанками |
Місцевий | на/у казанку | на/у казанках |
Кличний | казанку | казанки |