кайло
КАЙЛО, а, с. Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, який використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо. Вона здригалася з остраху, уявляючи собі, як її татко лежить глибоко під землею в норі.., лежить і б'є кайлом вугіль... (Гр., Без хліба, 1958, 155); Аж сам граніт, його злякавшись сил, Під кайлом розпадається на пил (Бажан, II, 1947, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кайло | кайла |
Родовий | кайла | кайл |
Давальний | кайлу | кайлам |
Знахідний | кайло | кайла |
Орудний | кайлом | кайлами |
Місцевий | на/у кайлі | на/у кайлах |
Кличний | кайло | кайла |