калатання
КАЛАТАННЯ, я, с. Дія за знач. калатати і калататися та звуки, утворювані цією дією. Той стук, те калатання, ті крики на вулиці.. не дають мені й на хвилю спокою (Фр., І, 1955, 226); Гудіння дужчає, за сценою галас, калатання в рейку (Собко, П'єси, 1958, 116); Сів під ялиною, так щоб не спускати з ока шматочка шосе, спроквола прислухався до калатання серця в грудях (Загреб., Шепіт, 1966, 374).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калатання | калатання |
Родовий | калатання | калатань |
Давальний | калатанню | калатанням |
Знахідний | калатання | калатання |
Орудний | калатанням | калатаннями |
Місцевий | на/у калатанні | на/у калатаннях |
Кличний | калатання | калатання |