камікадзе
КАМІКАДЗЕ, невідм., ч. 1. Тайфун, який в 1281 р. відігнав від берегів Японії і знищив монгольський флот. 2. У період Другої світової війни: японські військовослужбовці, які набиралися з різних родів військ (льотчики, мінери та ін.) – добровільні смертники; були покликані врятувати свою країну від поразки у війні, а у найкращому разі — вибороти для неї перемогу. 3. перен. Про того, хто ризикує чимось важливим, суттєвим.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | камікадзе | камікадзе |
Родовий | камікадзе | камікадзе |
Давальний | камікадзе | камікадзе |
Знахідний | камікадзе | камікадзе |
Орудний | камікадзе | камікадзе |
Місцевий | на/у камікадзе | на/у камікадзе |
Кличний | камікадзе | камікадзе |