камінчастий
КАМІНЧАСТИЙ, а, е. Укритий камінцями. Камінчастий брід. КАМІНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до камінець. Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб., І, 1955, 285); * У порівн. Мільярдами коштовних камінчиків засвітилась роса (Бойч., Молодість, 1949, 146).
@ [Кидати (кинути)] камінчики (камінчик) у чийсь город - те саме, що [Кидати (кинути)] камінці (камінець) у чийсь город (див. камінець). Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик (Хотк., II, 1966, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | камінчастий | камінчаста | камінчасте | камінчасті |
Родовий | камінчастого | камінчастої | камінчастого | камінчастих |
Давальний | камінчастому | камінчастій | камінчастому | камінчастим |
Знахідний | камінчастий, камінчастого | камінчасту | камінчасте | камінчасті, камінчастих |
Орудний | камінчастим | камінчастою | камінчастим | камінчастими |
Місцевий | на/у камінчастому, камінчастім | на/у камінчастій | на/у камінчастому, камінчастім | на/у камінчастих |