капонір
КАПОНІР, а, ч. 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. - Ще малюками бігали ми по недільних школах. Ген пізніше - «Искру» читали отут під кручею, біля Косого капоніра (Смолич, Мир.., 1958, 40); // заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує. - Капонір - це мурована будова між кріпосними валами з товстими кам'яними стінами (Вишня, II, 1956, 317).
2. Захисток для літака. [Малинін:] Всі.. маскуються, зенітників перевіряють, літаки до капонірів ховають (Собко, П'єси, 1958, 211); Все степ та степ, де тільки й побачиш.. сліди капонірів - захистків, де під час війни стояли обкопані літаки (Гончар, Тронка, 1963, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капонір | капоніри |
Родовий | капоніра | капонірів |
Давальний | капонірові, капоніру | капонірам |
Знахідний | капонір | капоніри |
Орудний | капоніром | капонірами |
Місцевий | на/у капонірі | на/у капонірах |
Кличний | капоніре | капоніри |