кернувати
КЕРНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., техн. Розмічувати деталі за допомогою кернера.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | керную | кернуємо |
2 особа | кернуєш | кернуєте |
3 особа | кернує | кернують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кернуватиму | кернуватимемо |
2 особа | кернуватимеш | кернуватимете |
3 особа | кернуватиме | кернуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кернував | кернували |
Жіночий рід | кернувала | |
Середній рід | кернувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кернуймо | |
2 особа | кернуй | кернуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кернуючи | |
Минулий час | кернувавши |