кирея
КИРЕЯ, ї, ж., заст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою; кобеняк (у 1 знач.). А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Шевч., І, 1963, 121); Довга на йому кирея, під киреєю - жупан синій (Вас., II, 1959,144); Кирея й чудове вбрання [Меланки] заляпані болотом, подерті, руки подряпані в кров (Коч., П'єси, 1951, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кирея | киреї |
Родовий | киреї | кирей |
Давальний | киреї | киреям |
Знахідний | кирею | киреї |
Орудний | киреєю | киреями |
Місцевий | на/у киреї | на/у киреях |
Кличний | киреє | киреї |
кирей
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Кирей | Киреї |
Родовий | Кирея | Киреїв |
Давальний | Киреєві, Кирею | Киреям |
Знахідний | Кирея | Киреїв |
Орудний | Киреєм | Киреями |
Місцевий | на/у Киреї, Киреєві | на/у Киреях |
Кличний | Кирею | Киреї |