клейонка
КЛЕЙОНКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171); Біля оббитих клейонкою дверей Шавловський пропустив Кардаша поперед себе (Жур., Вечір., 1958, 42); На столі, засланому новою білою клейонкою, стояв уже готовий обід (Сенч., На Бат. горі, 1960, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клейонка | клейонки |
Родовий | клейонки | клейонок |
Давальний | клейонці | клейонкам |
Знахідний | клейонку | клейонки |
Орудний | клейонкою | клейонками |
Місцевий | на/у клейонці | на/у клейонках |
Кличний | клейонко | клейонки |