клус
КЛУС, у, ч. 1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись2). Сивко, легким клусом побіг стежкою (Галан, Гори.., 1956, 75).
2. у знач. присл. клуса, клусом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. Коні біжать клуса (клусом) (Сл. Гр.); // розм. Бігом. Підхопили мене якісь панки та челядники.., накинули мені зашморг на шию, як скаженому собаиі, і - клусом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клус | клуси |
Родовий | клусу | клусів |
Давальний | клусові, клусу | клусам |
Знахідний | клус | клуси |
Орудний | клусом | клусами |
Місцевий | на/у клусі | на/у клусах |
Кличний | клусе | клуси |