кмітливість
КМІТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. кмітливий. Якої рішучості, відваги і кмітливості вимагає професія моряка! (Багмут, Щасл. день.., 1951, 7); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (Досв., Вибр., 1959, 386); Загадка розвивала [в народі] кмітливість і спостережливість (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кмітливість | кмітливості |
Родовий | кмітливості, кмітливости | кмітливостей |
Давальний | кмітливості | кмітливостям |
Знахідний | кмітливість | кмітливості |
Орудний | кмітливістю | кмітливостями |
Місцевий | на/у кмітливості | на/у кмітливостях |
Кличний | кмітливосте | кмітливості |