книгознавець
КНИГОЗНАВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із книгознавства.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книгознавець | книгознавці |
Родовий | книгознавця | книгознавців |
Давальний | книгознавцеві, книгознавцю | книгознавцям |
Знахідний | книгознавця | книгознавців |
Орудний | книгознавцем | книгознавцями |
Місцевий | на/у книгознавці, книгознавцеві | на/у книгознавцях |
Кличний | книгознавцю | книгознавці |