книготорговельний
КНИГОТОРГОВЕЛЬНИЙ, а, е. Стос. до книготоргівлі. Щоквартальні підсумки змагання відкривають нові й нові імена тих, хто своєю сумлінною працею збагачує культуру книготорговельної справи (Літ. газ., 29. IX 1959, 4); Книготорговельна організація.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | книготорговельний | книготорговельна | книготорговельне | книготорговельні |
Родовий | книготорговельного | книготорговельної | книготорговельного | книготорговельних |
Давальний | книготорговельному | книготорговельній | книготорговельному | книготорговельним |
Знахідний | книготорговельний, книготорговельного | книготорговельну | книготорговельне | книготорговельні, книготорговельних |
Орудний | книготорговельним | книготорговельною | книготорговельним | книготорговельними |
Місцевий | на/у книготорговельному, книготорговельнім | на/у книготорговельній | на/у книготорговельному, книготорговельнім | на/у книготорговельних |