книш
КНИШ, а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677); Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе, Чи в будинках із панами Їси ласощі й книші? (Пісні та романси.., II, 1956, 14); Його прозивали Книшем, бо вижебрав не один книш (Март., Тв., 1954, 374); Жила вона з городів, а напередодні свят пекла книші й бублики та продавала біля церкви (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книш | книші |
Родовий | книша | книшів |
Давальний | книшеві, книшу | книшам |
Знахідний | книш | книші |
Орудний | книшем | книшами |
Місцевий | на/у книші, книшу, книшеві | на/у книшах |
Кличний | книшу | книші |