коефіцієнт
КОЕФІЦІЄНТ, а, ч. 1. Числовий або літерний множник в алгебричному виразі. Виражений цифрами співмножник, поставлений перед буквеними співмножниками, називається коефіцієнтом одночлена (Алг., І, 1956, 43); // Число, на яке слід помножити яку-небудь величину, щоб дістати величину, потрібну за даних умов. Коефіцієнт використання устаткування,
2. Величина, що визначає яку-небудь властивість фізичного тіла. Головна його [годинника] частина - стрижні, зроблені з особливого металевого сплаву з великим коефіцієнтом розширення (Цікава фізика.., 1950, 161); Коефіцієнт тертя.
^ Коефіцієнт корисної дії - відношення кількості корисної роботи, виконаної яким-небудь механізмом, до кількості витраченої ним енергії; видатність (див. видатність2). Число, що показує, яку частину всієї виконаної роботи становить корисна робота, називається коефіцієнтом корисної дії (Фізика, І, 1957, 111); У дизельних двигунах за низької температури різко падає коефіцієнт корисної дії (Знання.., 10, 1966, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коефіцієнт | коефіцієнти |
Родовий | коефіцієнта | коефіцієнтів |
Давальний | коефіцієнтові, коефіцієнту | коефіцієнтам |
Знахідний | коефіцієнт | коефіцієнти |
Орудний | коефіцієнтом | коефіцієнтами |
Місцевий | на/у коефіцієнті | на/у коефіцієнтах |
Кличний | коефіцієнте | коефіцієнти |