козакин
КОЗАКИН, а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром. Вийняла жінка з скрині мій.. козакин: що порвалось - позашивала та швиденько й випровадила (Стор., І, 1957, 116); Серед сірих шапок і присипаних снігом спин впадає в око малиновий козакин комбрига (Рибак, Опов., 1949, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | козакин | козакини |
Родовий | козакина | козакинів |
Давальний | козакинові, козакину | козакинам |
Знахідний | козакин | козакини |
Орудний | козакином | козакинами |
Місцевий | на/у козакині | на/у козакинах |
Кличний | козакине | козакини |