козиряти
КОЗИРЯТИ1, яю, яєш, недок., розм. 1. карт. Ходити з козиря (у 1 знач.); // Грати в карти. На гроші там не козиряли, А в кітьки крашанками грали. Не візьмеш даром сухаря (Котл., І, 1952, 164).
2. перен. Виставляти що-небудь як свою перевагу; хвалитися, чванитися чимось. Це були вірші Лєрмонтова, Ними завжди козиряв Соса, виказуючи свою належність до культури (Ю. Янов., І, 1958, 155); Шурка з особливим смаком козиряв іноземними словами і абстрактним способом мислення (Смолич, V, 1959, 116).
КОЗИРЯТИ2, яю, яєш, недок., розм. Вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка. Мусив [Карпо Петрович] витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства (Коцюб., II, 1955, 368); Я йшов кудись, здається, по Волхонці, В своїй шинелі, від дощу важкій, І козиряв зустрічним лейтенантам (Перв., I, 1958, 461).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | козиряю | козиряємо |
2 особа | козиряєш | козиряєте |
3 особа | козиряє | козиряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | козирятиму | козирятимемо |
2 особа | козирятимеш | козирятимете |
3 особа | козирятиме | козирятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | козиряв | козиряли |
Жіночий рід | козиряла | |
Середній рід | козиряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | козиряймо | |
2 особа | козиряй | козиряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | козиряючи | |
Минулий час | козирявши |