кокора
КОКОРА, и, ж., спец. Нижня частина стовбура хвойного дерева разом із перпендикулярним до нього великим коренем, що використовується для будівництва дерев'яних суден. Часто з коріння й стовбура, заготовляють полози для саней, роблять кліщі для хомутів та кокори, що йдуть для суднобудування (Стол.-буд. справа, 1957, 9); Понад берегом на підпорах вимальовувались обриси майбутніх лодій [великих човнів] - днища в них довбані, залізними цвяхами прибиті кокори (Скл., Святослав, 1959, 310)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кокора | кокори |
Родовий | кокори | кокор |
Давальний | кокорі | кокорам |
Знахідний | кокору | кокори |
Орудний | кокорою | кокорами |
Місцевий | на/у кокорі | на/у кокорах |
Кличний | кокоро | кокори |