колій
КОЛІЙ, я, ч. 1. Той, хто коле (забиває) свиней. Я там лементувала, наче порося під ножем у колія, - мабуть, на третій вулиці було чути! (Крим., Вибр., 1965, 377); - Ходім та показуйте, - розпорядився колій, щоб не гаяти часу, бо мав сьогодні ще в одного господаря кабанця колоти (Іщук, Вербівчани, 1961, 431).
2. Ніж, яким колють свиней. Вхопивши однією рукою за ногу, валив [батько] і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана і ..миттю вбивав у його серце вузького, кров'ю вибіленого колія .Стельмах, І, 1962, 22).
3. іст. Учасник коліївщини. Ляхи постерегли, що тільки горстка одна.. коліїв такий розрух вчинила (Стар., Облога.., 1961, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колій | колії |
Родовий | колія | коліїв |
Давальний | колієві, колію | коліям |
Знахідний | колій, колія | колії, коліїв |
Орудний | колієм | коліями |
Місцевий | на/у колії | на/у коліях |
Кличний | колію | колії |
коліти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колію | коліємо |
2 особа | колієш | колієте |
3 особа | коліє | коліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | колітиму | колітимемо |
2 особа | колітимеш | колітимете |
3 особа | колітиме | колітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | колів | коліли |
Жіночий рід | коліла | |
Середній рід | коліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коліймо | |
2 особа | колій | колійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коліючи | |
Минулий час | колівши |
колія
КОЛІЯ, ї, ж. 1. Наїжджене заглиблення від колісна дорозі. Драбинястий віз., раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб., І, 1955, 307); Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, щоб дати дорогу машинам (Панч, В дорозі, 1959, 109); * Образно. Думки її одразу біжать своїми коліями до лісу, де росте ще не зароблене дерево (Стельмах, І, 1962, 226).
2. Лінія з двох паралельно прокладених рейок, признач. для руху поїздів, трамваїв і т. ін. Вже колії трамвая з обох боків.. Хрещатик оживає (Сос., II, 1958, 315); Бійці деякий час мовчки поглядають на ешелони, що застигли на коліях (Гончар, II, 1959, 308); Вони [дівчата] котили по коліях вагонетку з стояками (Ткач, Черг. завдання, 1951, 29).
3. перен. Узвичаєний, природний хід життя, звичайний перебіг справ. Сталася в Стебнях новина.., що на много літ визвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Хотк., II, 1966, 95); Люди стали на мирну колію, вже Радянська влада пустила глибоке коріння в народ (Речм., Весн. грози, 1961, 59).
@ Вибивати (вибити, викидати, викинути, виривати, вирвати) з [своєї, тієї, звичайної і т. ін. ] колії - порушувати узвичаєний хід життя, перебіг справ, ставити в незвичайні умови. Практикував [Герман] у торгівлі крамщиною [крамом], поки несподівана пригода не вирвала його з тої колії (Фр., VIII, 1952, 382); Війна всіх вибила з колії (Дмит., Розлука, 1957, 12); Вибиватися (вибитися) з колії див. вибиватися; Входити (увійти) в [свою, звичайну і т. ін. ] колію; Ставати (стати) на колію яку, чию - повертатися до звичайного нормального стану, ходу життя, перебігу справ. Досі вже всі прелімінарії з'їзду скінчились і життя увійшло в свою колію (Л. Укр., V, 1956,193); Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (Коз., Блискавка, 1962, 76); Згодом, може, і Сагайдака десь заберуть з Тернової, появиться нове начальство, і Перегуда знову стане на свою колію (Кучер, Трудна любов, 1960, 248).
4. діал. Поїзд. Я так зажурилася, що не чула, коли й колія надійшла (Кобр., Вибр., 1954, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колія | колії |
Родовий | колії | колій |
Давальний | колії | коліям |
Знахідний | колію | колії |
Орудний | колією | коліями |
Місцевий | на/у колії | на/у коліях |
Кличний | коліє | колії |