комплаєнс
КОМПЛАЄНС, -а, ч. 1. мед. Розтяжність легеневої тканини. 2. мед. Готовність, бажання, внутрішній (добровільний та усвідомлений) обов’язок пацієнта виконувати призначення лікаря; стосується, в основному, питань оцінювання якості медикаментозного лікування хворих; за прийнятних результатів йдеться про позитивний комплаенс, а за відсутності даного ефекту – про недостатній або негативний. 3. Дотримання вимог законодавства, нормативів, положень і правил, внутрішньої політики, стандартів та кодексів з питань діяльності банку. ** Комплаєнс-контроль – контроль за відповідністю банківської діяльності на фінансових ринках діючому законодавству у цій галузі. Комплаєнс-ризик – ризик застосування юридичних санкцій або санкцій регулювальних органів, істотного фінансового збитку або втрати репутації банком в результаті недотримання ним законів, інструкцій, правил, стандартів саморегулюючих організацій або кодексів функціонування, що стосуються банківської діяльності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комплаєнс | комплаєнси |
Родовий | комплаєнса | комплаєнсів |
Давальний | комплаєнсові, комплаєнсу | комплаєнсам |
Знахідний | комплаєнс | комплаєнси |
Орудний | комплаєнсом | комплаєнсами |
Місцевий | на/у комплаєнсі | на/у комплаєнсах |
Кличний | комплаєнсе | комплаєнси |