комплектувальний
КОМПЛЕКТУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до комплектування; // Який займається комплектуванням. У комплектувальному відділі механік.. перевіряє розміри деталей (Рад. Укр., 7.I 1955, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комплектувальний | комплектувальна | комплектувальне | комплектувальні |
Родовий | комплектувального | комплектувальної | комплектувального | комплектувальних |
Давальний | комплектувальному | комплектувальній | комплектувальному | комплектувальним |
Знахідний | комплектувальний, комплектувального | комплектувальну | комплектувальне | комплектувальні, комплектувальних |
Орудний | комплектувальним | комплектувальною | комплектувальним | комплектувальними |
Місцевий | на/у комплектувальному, комплектувальнім | на/у комплектувальній | на/у комплектувальному, комплектувальнім | на/у комплектувальних |