консерватор
КОНСЕРВАТОР, а, ч. 1. Той, хто має консервативні погляди, переконання; ворог прогресу. - Той, хто боїться ламати застарілі норми,- консерватор (Руд., Вітер.., 1958, 332); - Оце говорила я з Ременем, ..він мені видався не таким уже й консерватором (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 164).
2. У деяких капіталістичних країнах - член консервативної партії. Консерватори.. більш відверто, ніж ліберали, проводили загарбницьку колоніальну політику (Нова іст., 1957, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | консерватор | консерватори |
Родовий | консерватора | консерваторів |
Давальний | консерваторові, консерватору | консерваторам |
Знахідний | консерватора | консерваторів |
Орудний | консерватором | консерваторами |
Місцевий | на/у консерваторі, консерваторові | на/у консерваторах |
Кличний | консерваторе | консерватори |