консигнація
КОНСИГНАЦІЯ, -ї, ж. 1. Форма продажу товарів через склади посередників, які здійснюють його зберігання протягом певного часу. 2. Різновид комісійного продажу товарів за кордон, коли експортер (консигнант) надсилає товар іноземній фірмі (консигнатору) з дорученням продати його на певних умовах протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду; за загальними правилами юридичної практики договір консигнації застосовується при продажу машин, обладнання, запасних частин і вузлів, товарів широкого вжитку в тих випадках, коли важливо не пропустити оптимальний момент для продажу з точки зору ефективності угоди або коли важливе значення має фактор миттєвої поставки (наприклад, термінова поставка запасних частин для обладнання, яке вже знаходиться в експлуатації).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | консигнація | консигнації |
Родовий | консигнації | консигнацій |
Давальний | консигнації | консигнаціям |
Знахідний | консигнацію | консигнації |
Орудний | консигнацією | консигнаціями |
Місцевий | на/у консигнації | на/у консигнаціях |
Кличний | консигнаціє | консигнації |