контужений
КОНТУЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до контузити. Тяжко контужений ворожою міною майор Захар Билина був підібраний селянами (Ле, В снопі.., , ); Григорій був контужений і поранений в ногу (Стельмах, Вел. рідня, , ); // у знач. прикм. Якийсь контужений сержант, зібравши біля себе гурт легкопоранених, заїкаючись, розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (Гончар, III, , ).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контужений | контужені |
Родовий | контуженого | контужених |
Давальний | контуженому | контуженим |
Знахідний | контуженого | контужених |
Орудний | контуженим | контуженими |
Місцевий | на/у контуженому, контуженім | на/у контужених |
Кличний | контужений | контужені |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | контужений | контужена | контужене | контужені |
Родовий | контуженого | контуженої | контуженого | контужених |
Давальний | контуженому | контуженій | контуженому | контуженим |
Знахідний | контужений, контуженого | контужену | контужене | контужені, контужених |
Орудний | контуженим | контуженою | контуженим | контуженими |
Місцевий | на/у контуженому, контуженім | на/у контуженій | на/у контуженому, контуженім | на/у контужених |