координатор
КООРДИНАТОР, а, ч. Той, хто займається координацією (у 1 знач.). Науковці інституту [електрозварювання] прагнуть добитися мінімальної участі людини у зварювальному виробництві. Наладчик, настроювач, координатор - ось ролі людини за умов комплексної автоматизації (Веч. Київ, 10. IX 1974, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | координатор | координатори |
Родовий | координатора | координаторів |
Давальний | координаторові, координатору | координаторам |
Знахідний | координатора | координаторів |
Орудний | координатором | координаторами |
Місцевий | на/у координаторі, координаторові | на/у координаторах |
Кличний | координаторе | координатори |