копаниця
КОПАНИЦЯ, і, ж. 1. Вид заступа або мотики. Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота. Копали осушувальні канави (Хлібороб Укр., 1, 1969, 10); «Копаниця» (мотика), набуваючи поступово функції сапачки.., міняє свою форму й розміри (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 32).
2. перев. мн., діал. Полози саней. Неблискуча намерзла колія за ніч наволохатилась намороззю, і її чітко прорізали сліди копаниць (Стельмах, Правда.., 1961, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копаниця | копаниці |
Родовий | копаниці | копаниць |
Давальний | копаниці | копаницям |
Знахідний | копаницю | копаниці |
Орудний | копаницею | копаницями |
Місцевий | на/у копаниці | на/у копаницях |
Кличний | копанице | копаниці |