копієчка
КОПІЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до копійка 1.- Та й ткне [пан] мені копієчку в руку (Мирний, II, 1954, 289); Коли б знав раніше, що доведеться мандрувати, то.. не витрачав би грошей на кіно та морозиво, збирав би копієчку до копієчки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 31).
До копієчки - всі гроші, повністю все (про гроші). - Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено, - рішуче сказав Омелько... (Мирний, IV, 1955, 374); Ні копієчки - нічого (про гроші). [Xимка:] Він, - бог його знає! - де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе [приносить]... (Мирний, V, 1955, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копієчка | копієчки |
Родовий | копієчки | копієчок |
Давальний | копієчці | копієчкам |
Знахідний | копієчку | копієчки |
Орудний | копієчкою | копієчками |
Місцевий | на/у копієчці | на/у копієчках |
Кличний | копієчко | копієчки |