корж
КОРЖ, а, ч. Плоский круглої форми виріб із прісного тіста. Там лакомини разні [різні] їли [боги], Буханчики пшеничні білі. Кислиці, ягоди, коржі (Котл., І, 1952, 95); Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (Н.-Лев., І, 1956, 73); Юлка подала на стіл ще теплого пшеничного коржа, посипаного сіллю і натертого салом (Томч., Жменяки, 1964, 129); * Образно. Дощ прибив його [листя] до землі, спресував рудим коржем (Коз., Сальвія, 1959, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корж | коржі |
Родовий | коржа | коржів |
Давальний | коржеві, коржу | коржам |
Знахідний | корж | коржі |
Орудний | коржем | коржами |
Місцевий | на/у коржі, коржу, коржеві | на/у коржах |
Кличний | коржу | коржі |