користування
КОРИСТУВАННЯ, я, с., чим, з чого і без додатка. Дія за знач. користуватися. Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол., Леся, 1960, 176); У постійному користуванні Максима Рильського були твори класиків марксизму-ленінізму, енциклопедична й довідкова література (Літ. Укр., 22.VII 1969, 2); Словник укладено за алфавітним принципом, що створює велику зручність для користування (Вітч., 4, 1964, 205); Місця спільного користування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | користування | користування |
Родовий | користування | користувань |
Давальний | користуванню | користуванням |
Знахідний | користування | користування |
Орудний | користуванням | користуваннями |
Місцевий | на/у користуванні | на/у користуваннях |
Кличний | користування | користування |