корковий
КОРКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до корок 1, 2. Коркова кора; Коркове виробництво; // Зробл. з корка (у 1 знач.). Голуб плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Кучер, Чорноморці, 1956, 58); Пораненого поклали на корковий матрац (Ткач, Крута хвиля, 1954, 338); // Який виробляє корки (у 2 знач.). Корковий завод.
^ Корковий дуб - вічнозелене дерево, з кори якого роблять корки (у 2 знач.). Цілий гай з коркового дуба... Просто собі оддери шматочок кори й затикай (Вишня, І, 1956, 180).
2. З корками на підборах (про взуття).- Що ж тобі, Парасочко, подарувати? - Коркові черевики! - каже (Барв., Опов.., 1902, 104); Бере чоботи коркові (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | корковий | коркова | коркове | коркові |
Родовий | коркового | коркової | коркового | коркових |
Давальний | корковому | корковій | корковому | корковим |
Знахідний | корковий, коркового | коркову | коркове | коркові, коркових |
Орудний | корковим | корковою | корковим | корковими |
Місцевий | на/у корковому, корковім | на/у корковій | на/у корковому, корковім | на/у коркових |