кособочити
КОСОБОЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Дивитися збоку, скоса. Кінь ще більше подався назад. Його вогнисті очі кособочили в ліс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 257); // Падати, литися навскіс, під кутом до горизонтальної площини (про дощ, сніг і т. ін.). Поле в золотих житах колише вітер, а восени по стерні кособочить мряка (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочу | кособочимо |
2 особа | кособочиш | кособочите |
3 особа | кособочить | кособочать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочитиму | кособочитимемо |
2 особа | кособочитимеш | кособочитимете |
3 особа | кособочитиме | кособочитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кособочив | кособочили |
Жіночий рід | кособочила | |
Середній рід | кособочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кособочмо | |
2 особа | кособоч | кособочте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кособочачи | |
Минулий час | кособочивши |