коточок
КОТОЧОК1, чка, ч. Зменш.-пестл. до коток1 1. Повернеться батько з бою. Звеселиться вся земля... Спи, коточку, спи, маля! (Рильський, І, 1956, 253).
КОТОЧОК2, чка, ч. Зменш. до коток2. При широкорядному способі сівби доцільніше коткувати не все поле, а тільки рядки посівів коточками, які чіпляють позаду сошників сівалки (Колг. енц.. І, 1956, 646).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коточок | коточки |
Родовий | коточка | коточків |
Давальний | коточкові, коточку | коточкам |
Знахідний | коточок, коточка | коточки, коточків |
Орудний | коточком | коточками |
Місцевий | на/у коточку | на/у коточках |
Кличний | коточку | коточки |