коцюбнути
КОЦЮБНУТИ, ну, неш; мин. ч. коцюб і коцюбнув, ла, ло; недок., розм. Те саме, що клякнути 1; дубіти. Вічно на собачому холоді, коцюбнуть руки, здається, навіть кров холоне в жилах (Гур., Друзі.., 1959,126); Шинелі погано захищали від холоду, люди коцюбли, але не робили жодного руху, щоб зігрітись (Трубл., І, 1955,46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюбну | коцюбнемо |
2 особа | коцюбнеш | коцюбнете |
3 особа | коцюбне | коцюбнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюбнутиму | коцюбнутимемо |
2 особа | коцюбнутимеш | коцюбнутимете |
3 особа | коцюбнутиме | коцюбнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коцюб | коцюбли |
Жіночий рід | коцюбла | |
Середній рід | коцюбло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюбнімо | |
2 особа | коцюбни | коцюбніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коцюбнучи | |
Минулий час | коцюбши |