коїтус
КОЇТУС, -у, ч. Злягання, парування чоловіка та жінки від моменту проникнення пеніса у піхву до моменту виверження сперми, досягнення оргазму; статевий акт. // Генітальний контакт двох індивідуумів з метою отримання статевого задоволення, а також для продовження роду; є лише заключним етапом періоду, у продовження якого існує статева домінанта; відрізняють коїтуси гетеросексуальний – між представниками різних статей і гомосексуальний – між представниками однієї статі, перерваний, при якому чоловік, відчуваючи наближення еякуляції, витягує статевий член з піхви з метою попередження вагітності, пролонгований – який довільно затягується, неповний, при якому відсутні еякуляція і оргазм. <> Вестибулярний коїтус – коїтус, який виконується шляхом ритмічних рухів статевого члена, що не виходить за межі присінку піхви. Перерваний коїтус – статевий акт, при якому чоловік, відчуваючи наближення оргазму, для попередження вагітності витягує статевий член з піхви, щоб сперма не потрапила в статеві шляхи жінки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коїтус | коїтуси |
Родовий | коїтусу | коїтусів |
Давальний | коїтусові, коїтусу | коїтусам |
Знахідний | коїтус | коїтуси |
Орудний | коїтусом | коїтусами |
Місцевий | на/у коїтусі | на/у коїтусах |
Кличний | коїтусе | коїтуси |