красивий
КРАСИВИЙ, а, е. Те саме, що гарний 1. Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Мирний, І, 1954, 300); Десь за садом співали дівчата. В однієї з них був особливо сильний і красивий голос (Грим., Подробиці.., 1956, 54); //у знач. ім. красиве, вого, с. Те, що має приємний зовнішній вигляд, відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне (Рильський, III, 1961, 199).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | красивий | красива | красиве | красиві |
Родовий | красивого | красивої | красивого | красивих |
Давальний | красивому | красивій | красивому | красивим |
Знахідний | красивий, красивого | красиву | красиве | красиві, красивих |
Орудний | красивим | красивою | красивим | красивими |
Місцевий | на/у красивому, красивім | на/у красивій | на/у красивому, красивім | на/у красивих |