кульовий
КУЛЬОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куля1 1. Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270).
2. Який має у своїй будові кулі (див. куля1 2), діє за їх допомогою. Сировиною для порошкової металургії, або металокераміки, є металевий порошок. Існує кілька способів його одержання. Найпростіший - це розмел крихкого металу в кульових млинах (Наука.., 2, 1963, 14).
3. Прикм. до куля1 3. Ухопив [замполіт] гвинтівку в бійця, який перев'язував кульову рану на руці (Ле, Право.., 1957, 122); Будинки.. з попсованою штукатуркою, в деяких шибках кульові дірочки (Бурл., М. Гонта, 1959, 215).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кульовий | кульова | кульове | кульові |
Родовий | кульового | кульової | кульового | кульових |
Давальний | кульовому | кульовій | кульовому | кульовим |
Знахідний | кульовий, кульового | кульову | кульове | кульові, кульових |
Орудний | кульовим | кульовою | кульовим | кульовими |
Місцевий | на/у кульовому, кульовім | на/у кульовій | на/у кульовому, кульовім | на/у кульових |