купаний
КУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до купати.
@ [Як (мов і т. ін. )] купаний у барвінку (любистку) - дуже вродлива людина. І той Чайченко! Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? (Вовчок, І, 1955, 229); В хату вскочила Маруся. Струнка, вродлива, мов купана в любистку, вона внесла з собою запах осіннього бадьорого вітру (Панч, І, 1956, 430); Купаний в окропі - дуже запальний. Він буде приймати в канцелярію «молодих»? Навіщо? Щоб скомпрометуватися; щоб мати неспокій, а то - хто зна? - може, й великий клопіт? Хіба він не знає тих шибайголів, купаних в окропі!.. (Коцюб., І, 1955, 164).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | купаний | купана | купане | купані |
Родовий | купаного | купаної | купаного | купаних |
Давальний | купаному | купаній | купаному | купаним |
Знахідний | купаний, купаного | купану | купане | купані, купаних |
Орудний | купаним | купаною | купаним | купаними |
Місцевий | на/у купаному, купанім | на/у купаній | на/у купаному, купанім | на/у купаних |