куркуль
КУРКУЛЬ, я, ч. Багатий селянин-власник, на якого працюють наймити і незаможники. Куркуль - той, що живе чужою працею, що грабує чужу працю і використовує для себе нужду.. (Ленін, 29, 1951, 232); Його батько, Максим Сергійович, був за нове життя, виступав проти куркулів. Куркулі ж ховали від держави хліб, гноїли його в ямах (Збан., Т. Шашло, 1949, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куркуль | куркулі |
Родовий | куркуля | куркулів |
Давальний | куркулеві, куркулю | куркулям |
Знахідний | куркуля | куркулів |
Орудний | куркулем | куркулями |
Місцевий | на/у куркулі, куркулеві | на/у куркулях |
Кличний | куркулю | куркулі |