курликання
КУРЛИКАННЯ, я, с. Дія за знач. курликати і звуки, утворювані цією дією. Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курликали журавлі, і те призивне курликання довго бриніло в теплому й тихому повітрі (Донч., II, 1956, 464); Споловіла кукурудза по городам та курликання журавлів все ще чимось нагадували Павлині ту першу осінь (Вільде, Сестри.., 1958, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курликання | курликання |
Родовий | курликання | курликань |
Давальний | курликанню | курликанням |
Знахідний | курликання | курликання |
Орудний | курликанням | курликаннями |
Місцевий | на/у курликанні | на/у курликаннях |
Кличний | курликання | курликання |