курликати
КУРЛИКАТИ, курликаю, курликаєш і курличу, курличеш, недок. Видавати звук «курли» (про журавля). Здалека під небом, В вирій летючи, Голосно курлйчу ть Журавлів ключі (Щог., Поезії, 1958, 173); І тільки б слухати тонкий синиці свист, І журавлиний ключ, що тепло так курличе (Рильський, Поеми, 1957, 224); // Видавати, утворювати звуки, що нагадують крик журавля. Курличуть колеса. Ось шина ударила в корінь, забряжчали орчики (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 516).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курликаю | курликаємо |
2 особа | курликаєш | курликаєте |
3 особа | курликає | курликають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курликатиму | курликатимемо |
2 особа | курликатимеш | курликатимете |
3 особа | курликатиме | курликатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | курликав | курликали |
Жіночий рід | курликала | |
Середній рід | курликало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | курликаймо | |
2 особа | курликай | курликайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | курликаючи | |
Минулий час | курликавши |