КУРНО, присудк. сл. Роблячи багато куряви. Ішли люди попід тинами вулицею курно (Головко, І, 1957, 217).
@ Куритися (курити) курно - здіймати велику куряву, огортатися нею. Курилася дороженька [доріженька], Курилася курно (Чуб., V, 1874, 164); Ой, дарма шляхи курили курно (Мур., Багаття, 1940, 6).