латати
ЛАТАТИ1 аю, аєш, недок., перех. 1. Лагодити, пришиваючи латки. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Н.-Лев., II, 1956, 285); Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Головко, II, 1957, 575); На розі вулиці моєї У голубому рундуку Працює швець: то черевики Комусь латав нашвидку. То залива комусь калоші (Нех., Ми живемо.., 1960, 118); // Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. І не їсть [козацтво], і не спить. Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (Манж., Тв., 1955, 81); Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви, а хто снопами околоту обставляв стіни хат.. і латав стріхи (Чорн., Визвол. земля, 1950, 209); * Образно. Не було [в Галичині] ані репертуару, котрий приходилось наскоро латати, перелицьовувати та перекладати з чужих мов, ані акторів (Фр., XVI, 1955, 244).
@ Латати діру (діри) див. діра.
2. перен., розм. Карати биттям. [Недоросток:] Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, латати, та змалечку оті норови з мене виганяти... (Вас., III, 1960, 115).
ЛАТАТИ2, аю, аєш, недок., перех., діал. Датувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | латаю | латаємо |
2 особа | латаєш | латаєте |
3 особа | латає | латають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лататиму | лататимемо |
2 особа | лататимеш | лататимете |
3 особа | лататиме | лататимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | латав | латали |
Жіночий рід | латала | |
Середній рід | латало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | латаймо | |
2 особа | латай | латайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | латаючи | |
Минулий час | латавши |