лахміття
ЛАХМІТТЯ, я, с. 1. Дуже старий, подертий одяг. Із запічка злазить хлопчик у лахмітті в якомусь (Тесл., З книги життя, 1949, 15); // Шматки, рештки подертого одягу та інших речей. За день труд руки обірвав. Не міг здрімнути я до рана; Холодний вітер розвівав Лахміття драного жупана (Граб., І, 1959, 194); На ліжку не було навіть соломи. Голі, заплямлені дошки прикриті лахміттям, що служило за матрац і ковдру (Вільде, Сестри.., 1958, 553); Сорочка на ній була подерта на лахміття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 142); - Образно. По небу пливло лахміття хмар (Збан., Єдина, 1959, 155).
2. перен., зневажл. Про предмети одягу, білизни і т. ін. А сам, верну вшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Котл., І, 1952,81); -Беріть оце лахміття,- він бгав рукою старанно складені штани..,- беріть І несіть туди, звідки принесли (Вільде, Сестри.., 1958, 339).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лахміття | |
Родовий | лахміття | |
Давальний | лахміттю | |
Знахідний | лахміття | |
Орудний | лахміттям | |
Місцевий | на/у лахмітті | |
Кличний | лахміття |