леговище
ЛЕГОВИЩЕ, а, с., діал. Те саме, що лігвище. Ціла та громада мала обступити медведяче леговище і очистити його доразу від поганого звіра (Фр., VI, 1951, 10); Кипить самовар, діти п'ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком. На нього війнуло.. тим знайомим теплом їдальні, молока з чаєм.. і котом, що вічно валявсь на канапі. Леговищем людини, ситим спокоєм (Коцюб., II, 1955, 285).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | леговище | леговища |
Родовий | леговища | леговищ |
Давальний | леговищу | леговищам |
Знахідний | леговище | леговища |
Орудний | леговищем | леговищами |
Місцевий | на/у леговищі | на/у леговищах |
Кличний | леговище | леговища |