леденити
ЛЕДЕНИТИ, ить, недок., перех. Пронизувати холодом; холодити, морозити (у 2 знач.). Скрипнув мороз під ногами. Іній на шапці блищить. Холод проходить руками. Пальці твої леденить (Гойда, Сонце.., 1951, 11); Дрібний дощ леденив змучених рибалок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 261); // перен. Доводити до стану оціпеніння. Його [Я. Галана] творчість, його слово палить вогнем їх [націоналістів] запроданські душі, сліпить їх злочинні очі, леденить їх зрадницьку кров (Ком. Укр., 8, 1962, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ледену | леденимо |
2 особа | ледениш | ледените |
3 особа | леденить | леденять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леденитиму | леденитимемо |
2 особа | леденитимеш | леденитимете |
3 особа | леденитиме | леденитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | леденив | леденили |
Жіночий рід | леденила | |
Середній рід | леденило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леденімо | |
2 особа | ледени | леденіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леденячи | |
Минулий час | леденивши |