лейбик
ЛЕЙБИК, а, ч., діал. 1. Чоловічий верхній одяг (звичайно без рукавів). Він був у довгому лейбику до колін, в хромових чоботях (Кучер, Трудна любов, 1960, 158); // Частина чоловічого костюма; жилет. З'явився відомий на весь город ефенді Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику (Коцюб., II, 1955, 136); Іван.. розглядає Сидора Пазюка: висока бараняча кучма, гуня навпашки, під нею гаптований лейбик (Кол., Терен.., 1959, 147).
2. Жіночий верхній одяг. Жінка висмикнула вати з свого старого лейбика й дала Дрімайлові (Н.-Лев., IV, 1956, 317).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лейбик | лейбики |
Родовий | лейбика | лейбиків |
Давальний | лейбикові, лейбику | лейбикам |
Знахідний | лейбик | лейбики |
Орудний | лейбиком | лейбиками |
Місцевий | на/у лейбику | на/у лейбиках |
Кличний | лейбику | лейбики |