лицедійний
ЛИЦЕДІЙНИЙ, а, е, заст . Прикм. до лицедій і лицедійство. Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лицедійний | лицедійна | лицедійне | лицедійні |
Родовий | лицедійного | лицедійної | лицедійного | лицедійних |
Давальний | лицедійному | лицедійній | лицедійному | лицедійним |
Знахідний | лицедійний, лицедійного | лицедійну | лицедійне | лицедійні, лицедійних |
Орудний | лицедійним | лицедійною | лицедійним | лицедійними |
Місцевий | на/у лицедійному, лицедійнім | на/у лицедійній | на/у лицедійному, лицедійнім | на/у лицедійних |