лицювати
ЛИЦЮВАТИ1, юю, юєш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відрізали - довга, сім раз лицювали - нова (Укр.. присл.., 1955, 318).
ЛИЦЮВАТИ2, ює, недок., неперех., діал. Личити. Її рум'яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (Фр., III, 1950, 414); Туга за минулим і старим не лицює молоді (У. Кравч., Вибр., 1958, 261).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицюю | лицюємо |
2 особа | лицюєш | лицюєте |
3 особа | лицює | лицюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицюватиму | лицюватимемо |
2 особа | лицюватимеш | лицюватимете |
3 особа | лицюватиме | лицюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лицював | лицювали |
Жіночий рід | лицювала | |
Середній рід | лицювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лицюймо | |
2 особа | лицюй | лицюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лицюючи | |
Минулий час | лицювавши |