ловецький
ЛОВЕЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до ловець. Ще сонечко не зараз мало сходити, а вже ловецьке товариство вирушило з табору (Фр., VI, 1951, 11); // Признач. для ловецтва. Володимир Мономах.. сам наглядав і за кіньми, і за ловецькими птахами (соколами), і за кухнею (Іст. СРСР, І, 1956, 54); Зліва чути звуки ловецьких сурм (Коч., П'єси, 1951, 129); // Власт. ловцеві. Почуття ловецького задоволення опанувало тепер його душу (Фр., IV, 1950, 429).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ловецький | ловецька | ловецьке | ловецькі |
Родовий | ловецького | ловецької | ловецького | ловецьких |
Давальний | ловецькому | ловецькій | ловецькому | ловецьким |
Знахідний | ловецький, ловецького | ловецьку | ловецьке | ловецькі, ловецьких |
Орудний | ловецьким | ловецькою | ловецьким | ловецькими |
Місцевий | на/у ловецькому, ловецькім | на/у ловецькій | на/у ловецькому, ловецькім | на/у ловецьких |