логофет
ЛОГОФЕТ, -а, ч. 1. У Візантії – назва деяких вищих державних посад, що відали імператорською скарбницею, поштою, зовнішньою політикою, контролем над провінціями та ін.; хранитель патріаршої печатки. 2.: ** Великий логофет – найвищий придворний боярський чин у Молдавській державі 14 – 19-го ст.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | логофет | логофети |
Родовий | логофета | логофетів |
Давальний | логофетові, логофету | логофетам |
Знахідний | логофета | логофетів |
Орудний | логофетом | логофетами |
Місцевий | на/у логофеті, логофетові | на/у логофетах |
Кличний | логофете | логофети |